МОЯ БАТЬКІВЩИНА

Моя Батьківщина –

Куточок землі,

Де завжди я вільна,

Де любо мені,

Де зорі у небі

Блакитному сяють

І радо щоранку

Мене зустрічають.

Моя Батьківщина –

Безкраї лани

Які розквітають

В обіймах весни,

Де ковилові

Шовкові степи

Лагідно пестять

Долоні мої.

Моя Батьківщина –

Стежини мої,

Від хати моєї

До краю землі,

До білих хмаринок

У сяйві небес,

Куди линуть мрії,

Не знаючи меж.

Моя Батьківщина -

Зелені гаї,

Там, де пташині

Лунають пісні,

Де на зорі

Соловейко щебече,

Зозуля кує,

Наближаючи вечір,

Там, де душа

Відпочинок знаходить,

Там, де з любов’ю

Натхнення приходить.

20.10.2006 р.

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ , МІЙ РІДНИЙ КРАЮ

Люблю тебе з дитинства, рідний краю,

І навесні, і влітку, і в зимі.

Тебе – своїм я тільки називаю,

Ти – дорогим лишаєшся мені.

Люблю тебе я за берізки ніжні,

За пагорбки і за степи люблю,

За сонцеграй ранковий і вечірній,

За солов’їну пісенність твою.

І за червоні маки серед поля,

І за волошки синьо-голубі.

Мені тебе подарувала доля,

А ти – красу подарував мені,

Подарував натхнення і живучість,

Своє терпіння і любов свою,

То ж подаруй і силу, і могутність

Моїм віршам, їм – крила подаруй.

11.07.2005 р.

ЖИТТЯ – ПОДАРУНОК ВІД БОГА

Життя – подарунок від Бога

І нам його треба цінити,

Не гаяти в нім ні хвилини,

Нектаром духовним живити.

Робити щодня, хай маленьке,

Та тільки приємне, красиве.

З малого складеться велике,

Єдине і значуще ціле.

07.01.2007р.

НЕ ПОКИДАЙ МЕНЕ, НАТХНЕННЯ

Не покидай мене, натхнення,

На самоту не прирікай,

На безгоміння в моїм серці

Мене одну не залишай.

Від бездіяльності й мовчання

Я у безсиллі пропаду,

То ж хай одне вже покарання,

Несе мені одну біду.

Удвох здолаємо з тобою

Усі ми прикрощі мої.

Побудь, натхнення, ще зі мною

І чари подаруй свої.

21.12.2006 р.

ПРИГОТУВАЛАСЬ ОСІНЬ

ДО ЗИМИ

Приготувалась осінь до зими.

Птахів уже у вирій відіслала

І позривала з гілочок листи,

Як килимом, коріння повкривала.

Зажуреною й тихою була,

Туманом, наче маревом, повита.

Відпочивала зорана земля,

Зігріта сонцем, зливою полита.

Величний спокій всюди панував.

Забула осінь про шалений вітер,

Хоч по ночах мороз уже лякав,

Утримувала вона царський скіпетр.

                               26.11.2006 р.

ТРИ ДРУГА В НАШОМУ БУТТІ

Три друга в нашому бутті

Мандрують з нами поруч.

Ми з ними ділимо в житті

Свою і честь, і гордість.

Багатство наше – перший друг,

Друг другий – наші рідні,

А наша віра – третій друг,

Відвертий друг і вірний

За перших двох, готові ми

Іти в вогонь і в воду,

А коли третій у біді,

Вишукуємо броду.

Переоцінюємо їх

Ми тільки після смерті,

Коли самі уже в труні

На паперті у церкві.

Багатство - залишилось вдома

(В труні замало місця),

А родичі - усі в жалобі

До дому розійшлися.

І тільки третій вірний друг

Веде нас аж до Бога,

Це наша віра – в ній підтримка

І наша допомога.

20.06.2000 р.

ТУМАНИ, ТУМАНИ

Тумани, тумани – стежини обману,

Де сутінок, тиша й печаль.

Картаючи серце за свою оману,

Лишають надовго в нім жаль.

Воно у неспокої сильнім томиться

І прагне у світ вороття,

Не хоче туманові мовчки кориться,

Шукає стежину життя.

Тумани, тумани, розвійте оману

І серце моє звеселіть,

Плекаю надію – на ноги ще стану

І вийду у сонячний світ.

10.12.2004 р.

ПРИЛЕТІЛА НІЧКА ТЕМНА

Прилетіла нічка темна

З далекого краю,

У солодкий сон принесла

Зіллячко розмаю,

Щоб у сні росла дитина,

Набиралась сили,

Розцвітала б, як калина,

Цвітом світ красила.

Спи, дитя моє маленьке,

Зорі вже для тебе

Колискової співають,

Сяючі крайнеба.

А Царенко - місяць ясний,

Стереже твій спокій

І несе краплини щастя

У твій сон глибокий.

Спи, моя маленька радість,

Баю, баю, бай,

З дрімотою у колисці

Міцно засинай.

07.01.2007 р.

ОСІННЯ ПРОЩАЛЬНА КРАСА

Осіння прощальна краса

Весь ліс в різнобарв’я вдягла.

Ранкова перлинна роса

На листячко ніжне лягла.

Лісочок став трохи сумним,

Але все ж таким гомінким,

До себе у нетрі манив

Красою своїх килимів.

Я тихо ступаю по них,

В казковий занурююсь рай,

У нетрях гублюсь чарівних,

Ти, доле, мене не шукай.

01.10.2004 р.

ВЖЕ ВЕСНОНЬКА

ГРІЄ ТЕПЛОМ.

Весна своїм гріє теплом

І зоряним сяйвом сіяє,

І таять у полі сніги,

Струмками в ставочки збігають.

Пташиний вже чується спів

Під гомін весняної бризки,

Додому вертають птахи

Із вирію в старі колиски.

29.03.2006 р.

НАД СТЕПОМ ПІСНЯ ЛИНЕ

Над степом пісня чародійна лине

І сповнює весь простір навкруги,

Душі моєї сповнює глибини

І надає своєї їй снаги.

Шукаю поглядом у неосяжнім сяйві

Пташину і не видну, і малу,

І знаю я, що сподівання марні,

Та слухом пісню з радістю ловлю.

У жайворонка пісня мелодійна

І прославляє красоту життя,

І сильна, як життя, і така ніжна,

Неначе казка неба чарівна.

09.08.2006 р.

РОЗКИНУЛАСЬ ВЕСЕЛКА НА ПІВНЕБА

Розкинулась веселка на півнеба,

Рум’янами на небі виграє,

Мені дістатися до неї дуже треба,

Та тільки старість сили не дає.

А я візьму й піду до небосхилу

І по косі веселки підіймусь

Високо-високо, а угорі щосили

До Всесвіту усього обізвусь.

Нехай мене почують і побачать

В танку серед хмаринок і вітрів,

А я любов’ю щирою віддячу

І згадкою залишусь на землі.

22.06.2005р.